Орфографічний словник української мови. 2005.
правиця — I і, ж. Права рука; прот. лівиця, ліва рука. II і, ж., діал. Нем ята, рівна солома … Український тлумачний словник
лівиця — і, ж. Ліва рука; прот. правиця … Український тлумачний словник
правий — I а, е. 1) Розташований на тому боці тіла, що протилежний лівому. || Напрям, який відповідає руці, протилежній до лівої. || Розташований з протилежного боку, якщо стояти обличчям у напрямі руху (річки тощо). || у знач. ім. пра/ва, вої, ж. Права… … Український тлумачний словник
правичка — и, ж. 1) діал. Зменш. до правиця II. 2) зах. Незайманиця … Український тлумачний словник
рука — I (кожна із двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців; частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців); правиця (права), лівиця (ліва); лапа; лабети мн. (про дуже великі, міцні руки) II ▶ див. влада, почерк … Словник синонімів української мови
десниця — іменник жіночого роду правиця рідко … Орфографічний словник української мови
десница — (десниця) права рука, правиця … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
десниця — десница (десниця) права рука, правиця … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
